Наша електрична
мережа — це ввідно-розподільчий пристрій та лінія електропередач, що умовно розподіляється
на трьохфазну магістраль і споживацькі однофазні відгалуження; нульовий (нейтральний)
провід трьохфазної лінії з моменту виникнення садівничого товариства приєднаний до
заземлюючого пристрою на початку магістралі — на
трансформаторній підстанції.
У 2014-му році
я розробив пропозиції щодо розбудови електромережі садівничого товариства.
Одною з них передбачалося надійне
заземлення нейтралі вздовж всієї магістральної лінії.
Навіщо таке взагалі
потрібно
При розгляді
питання додаткового заземлення нульового проводу трьохфазної магістралі у її кінцевій точці
я виходив з двох міркувань: це мало вплинути на якість електричної енергії у мережі, яка
передбачає стандартну величину електричної
напруги, та підвищити безпеку
користування електричною енергією
у садівничому товаристві.
Згідно з
теорією виходило наступне.
При заземленій
нейтралі на початку магістралі електрична напруга у споживачів
дорівнює фазній напрузі у ввідно-розподільчому
пристрої за вирахуванням падіння напруги у фазних проводах трьохфазної лінії та проводах фазних
відгалужень і за вирахуванням або додаванням падіння напруги у нульовому проводі.
У випадку рівномірного
навантаження однофазних відгалужень мережі, струм у нейтралі відсутній.
Якщо
завантаження фаз нерівномірне, у нульовому проводі трьохфазної мережі протікає
електричний струм, який спричиняє падіння напруги також і в нульовому проводі.
У цьому випадку напруга у споживачів додатково зменшується або збільшується на
цю величину у залежності від того, до якої фази приєднане фазне відгалуження.
Оскільки
падіння напруги в нульовому проводі
значно менше падіння напруги у фазному проводі, то воно лише у деякій мірі впливає
на загальне зниження напруги у споживачів, у одних в меншій, а у других — в більшій.
Якщо ж нульовий
провід у кінці трьохфазної магістралі приєднати до заземлюючого пристрою, то
його потенціал у місці приєднання дорівнюватиме 0 і струм у нульовому провіднику буде відсутній. У
цьому випадку електрична напруга у споживачів
навіть за умови неоднакового завантаження
фаз буде дорівнювати фазній напрузі на початку магістралі за
вирахуванням падіння напруги тільки у фазних проводах магістралі та проводах
фазних відгалужень.
Як бачимо,
вплив заземлюючого пристрою у кінці трьохфазної магістралі на вирівнювання
напруги у фазах трьохфазної лінії невеликий, але відчутний, особливо для
віддалених споживачів.
Проте є інший
аспект, безпековий. У нормальних умовах
споживачі на нього не зважають, бо він відіграє роль лише у надзвичайних ситуаціях. Але ця роль дуже
важлива.
Якщо нульовий
провід трьохфазної магістралі приєднаний до заземлюючого пристрою тільки на
початку магістралі, при обриві нульового проводу трьохфазної лінії у всіх споживачів на фазних
відгалуженнях зникає електричний струм, а між фазним та нульовим
провідником з одної сторони і землею з іншої виникає напруга —
220 В. Це небезпечно, бо захисні пристрої при цьому не спрацьовують і людина
може бути вражена електричним струмом.
При існуванні
другого заземлюючого пристрою в кінці трьохфазної лінії обрив нульового проводу
не страшний: на час пориву його роль виконуватиме земля.
Як ми робили
заземлюючий пристрій
Саме виходячи з цього, ми взялися за улаштування другого
заземлюючого пристрою. У першу чергу з безпекових міркувань, але враховувалася також і якість електричної енергії в мережі.
Ми обрали одну
з найбільш оптимальних схем побудови заземлення — рівносторонній трикутник із
заземлюючими штирями у вершинах та
з’єднувальною полосою по сторонах. Довжина штирів — 3-4 метри, така ж
довжина сторін. Глибина занурення верхньої частини пристрою 0,5-0,8 метри від поверхні землі.
Така схема й
параметри заземлюючого пристрою при суглинистому грунті здатні забезпечити його
опір струмам розтікання у межах 4 Ом, як того вимагають Правила улаштування
електроустановок.
Все це й було реалізовано.
Немає коментарів:
Дописати коментар