Минали роки. Величний дачний масив розпався на окремі садівничі товариства, вздовж вулиць-ліній вистроїлися залізобетонні опори з оголеними проводами на ізоляторах, а маленькі саджанці перетворилися на здоровезні дерева
з густою розкидистою кроною: деякі з них, особливо горіхи, демонструючи свою життєву силу, додавали
щороку по декілька метрів вшир і в висоту.
На щире здивування
багатьох дачників виявилося, що крайні дерева на їхніх земельних ділянках виросли майже під лінією електропередач
і простягнули свої гілки до неізольованих проводів електричної мережі.
Настав такий
момент, що дроти під напругою 220 та 380
вольт опинилися у кроні дерев.
При сухій та
безвітряній погоді це ще пів біди. Але варто пройти дощу — і загроза потрапити
під електричну напругу для людини стає цілком реальною.
Сильний вітер збільшує
небезпеку і у кращому випадку може спричинити коротке замкнення або утікання
електричного струму, що загрожує чималими матеріальними збитками для всього товариства.
Якщо раніше
дерева не завдавали клопоту, то тепер це невгамовний головний біль керіваника кожного садівничого товариства —
як організувати дотримання членами товариства дозволеної відстані між гілками дерев і дротами електромережі та забезпечити безперебійне постачання електричної енергії у кожний садовий будинок.
Ситуацію, що склалася, можна зрозуміти по цим знімкам.
Тим же, хто не взмозі таку роботу виконати, ми готові допомогти.
Немає коментарів:
Дописати коментар