Як ми футбольне поле робили

Можливо, не одному мені кидалося в очі, що діти  у нашому садівничому товаристві начебто неприкаяні. Окрім катання на велосипеді  іншої розваги до останнього часу вони не мали.

Та й не дивно — не було жодного  місця, де можна було б пограти в футбол, в лапту, або просто побігати та пострибати.

Від безвиході  бідолашні  кожного дня товклися біля службового  вагончика та  навмисно чи ненавмисно  коїли  дитячі пакості: то скло у вікні м’ячем виб’ють,  то  на дах якийсь непотріб затаскають, то важкий керамзитовий блок, який правив нашим пенсіонерам за сходинку,  з естакади скинуть.

Ще в минулому році народилася ідея створити тимчасове футбольне поле за межами нашої території, щоб діти мали змогу активно розважатися.

Площадку вибрали, скосили траву,  і навіть ворота поставили,  але довести до завершення хорошу справу не змогли через нерівність  поверхні  поля.

В цьому році ми почали з того, що  площадку перепахали та продискували. 

Це стало можливим завдяки спонсорській допомозі одного з членів правління, Миколи Степановича, який, до речі,  має двох онуків і,  як ніхто інший, був зацікавлений у будівництві спортивного майданчика.

Та після трактора було ще багато роботи і ми вирішили оголосити недільник.

На наш заклик попрацювати у вихідний відгукнулося багато батьків і дітей.  

Що дорослі, що малі орудували лопатами та граблями  дуже завзято і отримали вражаючий результат: за 2 години ми вирівняли поверхню поля так, що на ньому можна тепер тренувати олімпійський резерв.

В кінці заходу мене,  як голову правління садівничого товариства,  попросили зробити перший удар по воротах,  яким був відкритий літній спортивний сезон для наших дітей.

Пропоную подивитися  наші  фотоматеріали.