Передмова

     Вітаю всіх читачів блогу.
     Висловлюю щиру  подяку засновнику блогу Володимиру Олександровичу Долотіну за запрошення до співпраці в якості співавтора.
     Поки що зарано визначатися з напрямком своїх публікацій. Для початку хочу подати у повному об'ємі вірш, який раніше був опублікований у Фейсбуці і зацікавив власника блогу. Це моє відношення і мій погляд на сучасні події в країні. А далі більш приземлені погляди на наше дачне життя та інше...

Один з колег моїх Куземко

Усе начальство поділяв:

На тих хто щось робив активно,

Та тих хто дурника валяв.

У підсумку завжди здавалось,

Що користь їх була одна:

Той хто робив усе завзято

Приносив шкоди всім сповна.

Другий лінивий по природі

Впливав не дуже на процес,

Але зате не робить шкоду,

Хоча й не підштовхне прогрес.

Отак дивлюся в Україні

Впродовж  останніх  довгих літ,

Трудились наші президенти,

Хто як умів, зробив що зміг.

Кравчук не довго опирався

На президентському містку.

От тільки флот кудись подався,

Мабуть в турне якесь чкурнув.

Колись поважним Південмашем

Пан Кучма справно рулював.

Державою, всім господарством

Він взявсь всерйоз до керувань.

Хоча йому не пояснили,

Що, де і як побудувать,

Він швидко віднайшов ті сили,

Які уміли все хапать.

Стали приватними заводи,

Підземні надра та поля,

А що прибуток не давало

Пішло в непотріб, в забуття.

«Сім’я»  вирішувала долю

Великих та малих подій.

Хто ж не влаштовував ту волю,

Не довго міг прожити в ній.

Народ не витримав сваволю,

Піднявсь на спротив цьому злу.

Привів здавалось молодого,

Який клянувся: « Не краду.

Ось руки чисті, не порочні,

Вони нічого не взяли …»

Та на повірку вийшло гірко,

Бо брали все, що принесли.

У люду втратив він довіру,

Та замість себе посприяв,

Щоб на чолі в своїй країні

Вже  двічі не судимий став.

Із кримінальною освітой

Проффесор довго не гадав.

Усі фінансові потоки  

Він сину та дружкам віддав.

Аж тут не витримав народ,

Не зміг терпіти цю наругу,

Довів, що гідний він чеснот,

Готовий втримати напругу.

Утік четвертий дуже швидко,

За ним усі його братки.

Цим скористались прохіндеї

З освітою -  всім завидки.

Успадкували негативи

Всіх попередників своїх:

Брехнею, підкупом, цинізмом

Та зрадою зганьбили тих,

Хто йшов на смерть із-за ідеї

Побудувати новий світ.

Де можна щиро і відверто

Своїх чиновників терпіть.