Чим мене здивувала публічна кадастрова карта України

Після Нового року я вирішив  зазирнути у Публічну кадастрову карту України і дізнатися, чи є  в ній  якісь  цікаві новини.

Спочатку здалося, що за декілька останніх років ніяких змін у карті немає, всі наші  ділянки на місці…

Проте, при більш уважному розгляді впало в око те, що у карти з’явилися додаткові функції – багатошарова структура та сукупність нових сервісів.

Як внести дані про свою власність у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

Багато кого цікавить, як внести дані про свою власність  на земельну ділянку та садовий будинок у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.  Коротко розповім  про це у прив’язці до нашого товариства.

Про що мене повідомив Єдиний державний реєстр судових рішень

Ви ще не забули, що садівничим товариством був поданий позов проти Дежземагентсва  у Макарівському районі Київської області, яке відмовило нам у зміні назви товариства «Промінь» на «Промінь» НВО «Квант» у реєстраційних документах  одразу для всіх?

       

Ми  програли  у судах двох інстанцій і сподівання було ще на третю, куди ми направили касаційну скаргу.

Так ким же має проводитися повірка лічильників води

        Пам’ятаєте час, коли нам нав'язували думку про те, що повірка лічильників води у багатоквартирних будинках має виконуватися власником квартири?

Ми позначили наші межі

Так, колись садівничий масив "Промінь" був неподільним, але це було давно. Тепер тут декілька садівничих товариств, що позначаються назвою того підприємства чи організації, яка надала на виділеній землі ділянки своїм працівникам.

Проблема, яка може коштувати дорого

Коли садівничий масив "Промінь"  був ще  зовсім молодим і неподільним, електричної мережі не існувало. Дерева на земельних ділянках саджали як кому заманеться, та це нікого не турбувало. І лише згодом  нехтування нормативними вимогами, а інколи і  здоровим глуздом, перетворилося у справжню проблему, яка може коштувати дорого.

Пухнасте диво на ім'я Муся

Був початок червня 2018 року. Канікули тільки почалися і діти радісно бігали напівзабутими за зиму стежками сільської місцевості поблизу дачних ділянок. Мій онук Колька не відставав від них.

Одного дня ватага хлопців  повернулася чимось стурбованою. Виявилося, що вони десь знайшли покинутих кошенят і вже домовилися, хто яке візьме. Коля вибрав симпатичне чорно-біле диво жіночої статі.